КОМУНІКАЦІЯ В СОЦІОГРУПІ “ШКОЛЯР”: ОПОЗИЦІЯ ЛІТЕРАТУРНА МОВА – НЕЛІТЕРАТУРНІ ФОРМИ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ АНДРІЯ КОКОТЮХИ “ЗООПАРК, АБО ДІТИ ДО 16”)
COMMUNICATION IN THE SOCIAL GROUP “SCHOOLCHILD”: THE OPPOSITION LITERARY LANGUAGE – NON-LITERARY FORMS (BASED ON THE NOVEL BY ANDRII KOKOTYUKHA “ZOO, OR CHILDREN UNDER 16”)
Сторінки 10-16, Випуск 26, 2022 рік
DOI: https://doi.org/10.31891/2415-7929-2022-26-2
Автори:
ЧУЧВАРА А. П.
Львівський національний університет імені Івана Франка
CHUCHVARA A.
Ivan Franko National University of Lviv
Анотація мовою оригіналу
У статті за допомогою лінгвістичного показника “відповідність лексичних засобів художнього тексту літературній мові – нелітературним формам” розкрито засоби вияву вербально-семантичного рівня у структурі мовної особистості письменника. Виокремлено форми розмовної мови, просторіччя (суржику), жаргонну лексику та вульгаризми як приклади реалізації комунікації (опосередкованої мовною особистістю автора художнього твору) в соціогрупі “школяр”. Маркером комунікації в соціогрупі “школяр” стали шкільні прізвиська героїв. Отримані результати дослідження важливі для практичних занять із соціолінгвістики, культури мови, соціальної ономастики, лінгвістики тексту.
Ключові слова: літературна мова, нелітературні форми, соціогрупа “школяр”, мовна особистість, Андрій Кокотюха.
Розширена анотація англійською мовою
Using the linguistic indicator “correspondence of the lexical means of the artistic text to the literary language – non-literary forms”, the paper discloses the means of expressing the verbal-semantic level in the structure of the writer’s language and personality. The forms of colloquial language, colloquial speech (surzhyk), slang vocabulary and vulgarisms have been distinguished as examples of communication (mediated by the speech personality of the artistic work’s author) in the social group “schoolchild”. The descriptive method was used for the analysis.
Correspondence to the colloquial literary language was evidenced by nouns (‘elektrychka’ – electric train), ‘zahranka’ – a trip abroad), verbs (‘vidchepytysia’ – get away, ‘dokopatysia’ – find out), adjectives (‘babskyi’ – womanly, ‘idiotskyi’ – idiotic), idioms (‘daty po shyi’ – to hit the neck, ‘mozolyty banky’ – to be an eyesore).
Correspondence to non-literary forms. These are cases of the use of colloquial speech (surzhyk) – violation of lexical norms (‘vidminyatysia’ – get cancelled, ‘v pershu cherhu’ – first of all), grammatical norms (‘davai vyidemo’ – let’s go out, ‘davai hovory’ – talk now), of the orthographic norm (‘viyskomat’). Jargon words and inflections in the direct speech of schoolchild characters – nouns (‘babky’ – money, zanachka – saved money), verbs (‘valyty’ – leave, ‘zakumaryty’ – bore), adjectives (‘hnylyi’ – rotten, ‘dovbanyi’ – damned), adverbs (‘kliovo’ – cool, ‘chiki-piki’ – well), stable expressions (‘rozkataty hubu’ – want too much, ‘sto pudiv’ – definitely). Swear words and phrases in the dialogues of the characters, there are also nouns (‘mudak’ – idiot), verbs (‘zherty’ – eat too much), adjectives (‘debilnyi’ – moron), fixed expressions (‘khrin yoho znaye’ – nobody knows).
School nicknames also served as a marker of communication in the social group “schoolchild”.
The results of the research can be used as materials for practical classes in sociolinguistics, language culture, social onomastics, and text linguistics.
Key words: literary language, non-literary forms, social group “schoolchild”, speech personality, Andrii Kokotyukha.