ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЛАСНИХ НАЗВ
GRAMMATICAL FEATURES OF PROPER NAMES
Сторінки 45-51, Випуск 25, 2022 рік
DOI: https://doi.org/10.31891/2415-7929-2022-25-9
Автори:
ТОРЧИНСЬКИЙ М., ТОРЧИНСЬКА Н.
Хмельницький національний університет
TORCHYNSKYI M., TORCHYNSKA N.
Khmelnytskyi National University
Анотація мовою оригіналу
Незважаючи на наявність достатньої кількості досліджень, комплексної праці, в якій була б узагальнена інформація про граматичні особливості власних назв української мови, ще немає, хоча потреба в таких висновках беззаперечна, чим і визначається актуальність теми нашої наукової статті.
Мета дослідження – систематизувати морфологічні та синтаксичні особливості пропріальних одиниць української мови.
Під час роботи використано методи класифікації і систематизації (при групуванні власних назв), описовий із використанням стратиграфічного, генетичного, етимологічного, словотвірного, формантного, порівняльного та інших прийомів (для характеристики українського ономастикону) та прийом кількісних підрахунків (при визначенні продуктивності різних типів пропріальних одиниць).
У процесі дослідження встановлено, що граматичні атрибути онімів нерозривно пов’язані з аналогічними ознаками загальних назв, однак доречно підкреслити і їхню специфіку.
Зокрема, власні назви мають низку диференційних характеристик у виокремлені лексико-граматичних і граматичних категорій, а основними типами словозміни є відмінюваний (іменниковий та іменниково-прикметниковий), відмінювано-незмінний (конструкція «іменник + іменник») та незмінний (передусім коли пропріальна одиниця комбінується з апелятивом, що вказує на денотат). Часто фіксуємо апелятивацію, рідше – плюралізацію онімної лексики.
Для онімів домінантною є синтаксична роль підмета, додатка, означення, прикладки, обставини місця та звертання (за семантико-синтаксичними критеріями – субстанціальних суб’єктних, об’єктних й адресатних та вторинних атрибутивних, вокативних й адвербіальних локативних синтаксем). Саме для пропріативів характерні складені моделі, зокрема назви-словосполучення і предикативи.
У наступних студіях узагальнювального характеру можуть бути більш детально описані фонетичні, лексичні та інші особливості власних назв.
Ключові слова: апелятивація, відмінювання, власна назва, плюралізація, синтаксична роль, структура.
Розширена анотація англійською мовою
Despite the availability of a sufficient number of studies, there is still no comprehensive work that would summarize information about the grammatical features of proper names of the Ukrainian language. However, there is an indisputable need for such conclusions, which determines the relevance of the topic of our scientific article.
The purpose of the study is to systematize the morphological and syntactic features of the proprietary units of the Ukrainian language.
Methods of classification and systematization (to group proper names), descriptive method using stratigraphic, genetic, etymological, word formation, formant, comparative and other methods (to characterize the Ukrainian onomastіcon) and the method of quantitative calculations (to determine the productivity of different types of proper names) were used in the work.
The study found that the grammatical attributes of onyms are inextricably linked with similar features of common names, but it is appropriate to emphasize their specificity.
In particular, proper names have a number of differential characteristics in the definition lexico-grammatical and grammatical categories, and the main types of word change are declension (noun and noun-adjective), declension-invariant (construction “noun + noun”) and invariant (especially when the proper name is combined with an appellative indicating a denotation). We often record the transition from a proper name to common names, less often – the pluralization of onyms.
The syntactic role of simple subjects, objects, attributes, appositions, adverbial modifiers of place and direct address is dominant for onyms (according to semantic-syntactic criterions – substantial subject, object and addressee and secondary attributive, vocative and adverbial locative syntaxes). Compound models, in particular phrases and predicates, are specific to proper names.
Phonetic, lexical and other features of proper names can be described in more detail in the following generalized articles.
Key words: transition from a proper name to a common one, declension, proper name, pluralisation, syntactic function, structure.